подоланий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до подолати. Подоланий бар єр. || подо/лано, безос. присудк. сл. || у знач. ім. подо/ланий, ного, ч. Людина, яку подолано, переможено … Український тлумачний словник
подоланий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови